- Анкета експертної оцінки інвестиційного клімату України та Запорізької області

- Результати експертної оцінки













  Инвестиционный портал города Мелитополя


Яндекс.Метрика


Каталог сайтов

Каталог сайтов

Каталог для сайтов


Каталог сайтов «ua24.biz»
Rambler's Top100
Каталог сайтов Украины
UkrDom - всеукраинский портал
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET


ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ

Результати експертної оцінки

1.

Результати експертної оцінки інвестиційного середовища Запорізької області за 2009 рік

2.

Результати експертної оцінки інвестиційного середовища Запорізької області за 2010 рік

3. 

Результати експертної оцінки інвестиційного середовища Запорізької області за 2011 рік

4.

Результати експертної оцінки інвестиційного середовища Запорізької області за 2012 рік 

5.

 Результати експертної оцінки інвестиційного середовища Запорізької області за 2013 рік 

6. Результати експерної оцінки інвестиційного середовища Запорізької області за 2014 рік 
7. Результати експертної оцінки інвестиційного середовища Запорізької області за 2015 рік


Експертне оцінювання інвестиційного середовища Запорізької області у 2015 році

       За ініціативою
облдержадміністрації Управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності щороку проводиться експертна оцінка інвестиційного середовища.
       У лютому-березні 2016 року проведено чергову оцінку інвестиційного клімату Запорізької області серед підприємств, що на сьогоднішній день успішно співпрацюють на теренах Запорізького регіону. Оцінка проводилась у формі незалежного індивідуального опитування. Обраним респондентам  (69 найбільших компаній Запорізької області) надіслано спеціально розроблену анкету із запропонованими варіантами відповідей. З метою отримання відвертої та об'єктивної інформації анкетування було проведено із збереженням анонімності.

    За результатами опитування, більшість представників компаній (67%) оцінюють інвестиційний клімат України, як несприятливий для інвестування, 33% респондентів відзначають його як нейтральний (Рис. 1).

  За результатами опитування 43% респодентів вважає, що протягом 2015 р. інвестиційний клімат Запорізького регіону погіршився, інші 57% опитаних відзначають, що не відбулось жодних змін (Рис. 2).


Оцінка умов інвестування

Географічні умови

       Історично-географічні умови  є одним з найбільш важливих факторів процвітання чи занепаду регіону. В постіндустріальний час їх значення для розвитку господарської діяльності зменшилось, але продовжує мати велике значення для обрання місця ведення бізнесу чи об'єкта інвестування.
             Учасники опитування в цілому позитивно оцінили географічні умови в Запорізькій області (Рис. 3).

              - наявність унікальних ресурсів (оцінка 3 з 5 можливих)
Наявність, кількісний та якісний склад природних ресурсів є важливими факторами, що формують інвестиційну привабливість Запорізької області. Запаси мінералів у надрах – це не тільки джерело доходів для видобувних та переробних підприємств, але й база для стійкого економічного розвитку регіону. Але з іншого боку, опора на природні ресурси, особливо на корисні копалини, за умов їх постійного скорочення, стає загрозою для економічного стану області.
Запорізька область займає одне з провідних в Україні місць за різноманітністю і багатством мінерально-сировинних ресурсів (пегматитів – 88,06%, апатитів – 63,42%, марганцевих руд – 69,1%, каолінів – 22,9%, багатих залізних руд – 10%, вогнетривких глин – 8,6%.).
- логістичні переваги (оцінка 3 з 5 можливих) 
Зростання ролі логістики при виборі інвесторами об’єкта інвестування пов’язане зі збільшенням обсягів промислового виробництва, розширенням внутрішньонаціональних і глобальних економічних зв'язків. Це, в свою чергу, вимагає особливої уваги до потенціалу щодо скорочення витрат у сфері ринкової діяльності та підвищенні результатів господарювання.
Запорізька область має ряд логістичних переваг, серед яких вирішальне значення мають: розвинута транспортна інфраструктура, вихід до Азовського моря (берегова лінія більше 300 км), річковий та морський порти.
- трудові ресурси (оцінка 3 з 5 можливих)
 Робоча сила є особливим фактором виробництва, тому що без неї економічна діяльність неможлива. Проте інвестиційна привабливість регіону залежить не лише від наявності та чисельності населення, але й від особливостей його розміщення та якості робочої сили. Крім цього, важливими є також стан ринку праці, зокрема наявність надлишку чи дефіциту робочої сили.
-    чисельність наявного населення в Запорізбкій області – 1753,6 тис. чол.;
-    рівень безробіття за методологією Міжнародної організації праці – 6,4%;
-    середньомісячна заробітна плата – 4199,53 грн;
-    24 вищих навчальних закладів (кількість студентів – 71,4 тис. ос.), 47 професійно-технічних навчальних заклади (16,0 тис. учнів) 600 загальноосвітних навчальних закладів (159,4 тис. учнів);
Існує також і ряд проблем з трудовим потенціалом області. Це зумовлено низьким показником стану здоров’я населення та нижчим порівняно з більшістю інших регіонів рівнем освіти.
- земельні ресурси (оцінка 3 з 5 можливих)
 Запорізька область має достатньо високий рівень забезпеченості землею сільськогосподарського призначення в розрахунку на одного робітника – в 1,8 рази вище, ніж у середньому по Україні. 78,5% землі Запорізького регіону може використовуватись у сільському господарстві.
На 20.01.2016 реєстр вільних земельних ділянок налічує 19 таких територій, загальною площею 396,6 га.
              У 2015 році було проведено оновлення Реєстру вільних земельних ділянок, який забезпечує підвищення ефективності використання інвестиційних можливостей регіону. Реєстр вільних земельних ділянок налічує 15 таких ділянок у Запорізькій області (7 ділянок - м. Запоріжжя, 1 ділянка - м. Василівка, 2 - Новомиколаївський район), 5 з яких землі сільськогосподарського призначення (сумарна площа 14 ділянок - 214,6300 га та 1 земельна ділянка, підготовлена для продажу у власність - 0,0825 га). На даний момент йде відбір вільних земельних ділянок, які будуть виставлені на земельні торги (в т.ч. права оренди, суперфіцію, ефімтевзису).
      Земельний фонд Запорізької області складає 2718,3 тис. га. В структурі земельного фонду переважають сільськогосподарські землі, якими зайнято 84,8 % території області, прицьому під сільськогосподарськими угіддями знаходяться 82,5 %, ріллею - 69,7 %, багаторічними насадженнями - 1,4 %, сіножатями - 3,2 %. пасовищами - 8,1 %. Близько 3,1 тис. га відноситься до земель рекреаційного призначення, 70,1 тис. га - природоохоронного та 1,3 тис. га - історико-культурного призначення.
        Протягом 2015 року з метою створення сприятливих інвестиційних умов для житлового будівництва проведено інвентаризацію вільних земельних ділянок з розвинутою інженерно-транспортною інфраструктурою під будівництво багатоквартирних житлових будинків для подальшого пошуку потенційних інвесторів.
           За результатами сформовано перелік зазначених ділянок. Визначені 23 ділянки загальною площею 37,6 га, інформація про які оприлюднена на офіційних веб-сайтах органів місцевої влади: м. Запоріжжя, м. Енергодар, райони - Василівський, Гуляйпільський, Куйбишевський, Михайлівський, Новомиколаївський, Оріхівський, Токмацький, Якимівський райони, з яких 12 ділянок повністю забезпечені інженерно транспортною інфраструктурою, інші - частково). Більшість територій області у зв'язку із відсутністю в місцевих бюджетах коштів на фінансування землевпорядних робіт, необхідних для формування земельних ділянок та проведення відповідних аукціонів, не має можливості запропонувати інвесторам вільні земельні ділянки під будівництво багатоквартирних житлових будинків.
Інтитуціональні фактори
              - фінансова система (оцінка 3 з 5 можливих)
Запорізька область володіє досить розвиненою фінансово-кредитною інфраструктурою. Одним з індикаторів рівня розвитку фінансової системи є кількість банківських відділень в області. Це є важливою умовою для інвестора, оскільки полегшується доступ до фінансових ресурсів, необхідних для діяльності підприємства. Окрім того, розвинута фінансова мережа збільшує можливості доступу населення до позичкових коштів, і, як результат, сприяє зростанню платоспроможного попиту, що веде до збільшення обсягів споживання. Кількість банківських установ у регіоні впливає, перш за все, на формування кредитного потенціалу регіону. Чим кращий буде такий потенціал, тим більш привабливим буде регіон для інвестора за інших рівних умов.
В регіоні працює 53 банки і банківьских установ, з яких 5 є регіональними самостійними банками. Такі регіональні банки, як "Індустріалбанк", "Металург" та "АвтоЗАЗбанк", відповідно до своїх загальних активів (понад 20 млн. дол. США) віднесені до групи "великих банків" України. Більшість банків регіону (так, як "Індустріалбанк", "Металург", "Укрексімбанк", "Вабанк", "Муніципальний" тощо) мають коресподентські відносини з провідними банками Європи та світу.
Страхову діяльність в області здійснює 13 місцевих страхових компаній та 50 філій, представництв, відділів, із яких 20 — структурні підрозділи з інших регіонів України.
          Додатково страхування експортних кредитів спирається на автоматичне перестрахування провідних німецьких, французьких та американських компаній, таких як концерн "Герлінг", групи "Скор", "Сент-Пол", "Ерк-Франкона", Сумарні страхові фонди партнерів Транснаціональної страхової групи "Індержстрах" становлять десятки мільярдів доларів.
- наявність корпоративних зв’язків між підприємствами галузі або територіями (оцінка 4 з 5 можливих)
 Сильні зв’язки між підприємствами однакових чи суміжних галузей посилюють ці підприємства та економіку регіону в цілому. Наявність розвинених кластерів свідчить про активну співпрацю бізнесу між собою та сприятливі умови для започаткування нових проектів у певній сфері.

Інфраструктурні фактори

             Інвестиційна привабливість території залежить від наявності інфраструктури та її якості (Рис.4). Експерти оцінюють рівень розвитку інфраструктури Запорізького регіону на середньому рівні. Основна причина – зношення комунікацій, потреба у ремонті більшості автомобільних доріг, модернізації аеропорту. Для того, щоб реалізувати вдале географічне розміщення Запорізької області потрібно забезпечити більш високий рівень розвитку інфраструктури.

          - автомобільні дороги (оцінка 3 з 5 можливих)
Наявність автомобільних доріг та якість їхнього покриття є важливим елементом, який беруть до уваги інвестори.
Запорізький регіон входить до областей з низькою щільністю доріг – менше 270 км. на тис. кв. м, крім того, оцінка якості дорожнього покриття є низькою.
Мережа автомобільних доріг загального користування області – 6989,2 км, з них: автодороги місцевого значення – 5122км, автодороги державного значення – 1867,2 км.
            Серед підприємств області кількість негативних оцінок фактору «автомобільні дороги» переважає кількість позитивних. Це можна пояснити тим, що понад 80% доріг Запорізькій області побудовані понад 30 років тому назад, та на теперішній час не відповідають вимогам сучасного автомобільного руху та технічним параметрам. Дорожні покриття не витримують навантажень автомобілів великої вантажопідйомності, різко збільшилась інтенсивність руху, з причини недостатнього фінансування не витримуються міжремонтні терміни.
- залізничні дороги (оцінка 4 з 5 можливих)
 Рівень розвитку залізничних доріг також має важливе значення для інвестора, оскільки, саме на цей вид транспорту припадає більша частина вантажних перевезень. Дві третини залізничних шляхів України мають лише одну колію, що створює додаткові складнощі для перевезень.
                Основні залізничні вузли - Мелітополь, Запоріжжя. Пологи.
Мережа залізничних доріг з’єднує всі промислові центри Запорізького регіону з містами України та країнами СНД. На території області працює 92 залізничні станції з загальною довжиною залізничних доріг – 952,2 км. Загалом експерти дали залізничній інфраструктурі досить високі оцінки
 - морський та річковий транспорт (оцінка 4 з 5 можливих)
 Запорізька область, одна з трьох в Україні, має вагомий потенціал – річковий та морський порти:
-  Бердянський морський торговельний порт – робоча територія площею близько 275 тис. м², 9 торгових причалів і один причал для риболовецьких суден. Планується побудувати сучасний, високотехнологічний перевантажувальний комплекс, який не має аналогів в регіоні, чк за нормою одноразового зберігання, так і за запланованим річним вантажообігом. Потужність терміналу складе 1 млн. тонн зерна на рік;
 -  Запорізький річковий порт – територія порту становить 39,7 га, 13 вантажних причальних ліній загального довжиною 2787,7 м, у тому числі два причали в порту м. Нікополь (297,2 м). Спеціалізується на перобці руди, коксу, вугілля, металобрухту, металовиробів, добрив, глини, піску, феросплавів, бокситів. Потужність порту з переробки вантажів становить 6 млн. тонн/рік.
          У регіоні здійснюється також вантажно-пасажирські перевезення по Дніпру та Каховському водосховищу. Річковий транспорт України системою каналів зв'язаний з річками Білорусі та Польщі, що дає вихід у Балтійське море. Найбільший обсяг вантажних перевезень (мінеральні будівельні матеріали, руда, цемент, метали, продукція АПК) Здійснюють Київська, Дніпропетровська, Запорізька і Херсонська області. 
- авіасполучення (оцінка 3 з 5 можливих)
 На території області розташовано 2 аеропорти:
-  Міжнародний аеропорт «Запоріжжя» - площа терміналу 4824 м2, пропускна здатність 120 осіб/годину.
-  Аеропорт в м. Бердянськ – пропускна спроможність аеровокзалу становить 100 осіб/годину, а вантажного терміналу – 50 т/добу.
 - якість ділової інфраструктури (оцінка 4 з 5 можливих)
 Ділова інфраструктура є важливою складовою бізнес-середовища, що забезпечує підприємства офісними та виробничими приміщенням, електроенергією, газом, водою, транспортними послугами тощо. За відсутності розвиненої інфраструктури в області підвищення продуктивності бізнес-діяльності неможливе.
В області працює Центр надання адміністративних послуг, який займається видачею дозволів підприємствам, а також наданням адміністративних послуг юридичним і фізичним особам.
Рівень забезпеченості населення доступом до мережі Інтернет – 161,2 тис. осіб.
- електроенергетика (оцінка 3 з 5 можливих)
За інших рівних умов рівень розвитку, наявність електромереж дуже важливий з погляду інвестора фактор. Якщо транспортна інфраструктура великою мірою впливає на постачання сировини та дистрибуцію готової продукції, то цей елемент інфраструктури великою мірою стосуються саме процесу виробництва. Оцінка фактору «електроенергетика» є доволі низькою, оскільки вартість підключення до електромереж та енергетичних ресурсів в Україні достатньо висока.
   На думку експертів Інституту суспільно-економічних досліджень у 2015 році для зеленої енергетики з'явився шанс на існування в Україні, оскільки було оновленозакон "Про електроенергетику". Цей документ зрівняв усіх виробників зеленої енергії до рівних умов, а також надав можливість стати бізнесменом у власному домі. Йдеться про встановлення вітрової або сонячної електростанції у себе вдома, а також про можливість надлишків енергії продавати в енергоринок.
    Не менш важливим є ухвалення законопроектів про так звані енергосервісні контракти (ЕКО), за якими приватні інвестори зможуть гарантовано вкладати гроші в енергомодернізацію бюджетних закладів. Цим можна буде досягнути ефект зниження енергоспоживання без втрати комфортних умов перебування в приміщенні.
     Загалом, рівень розвитку інфраструктури Запорізького регіону досить високий, що дає змогу зменшити супутні витрати під час започаткування виробництва і знижує ризики припинення діяльності підприємств.

ПЕРЕШКОДИ ДЛЯ ІНВЕСТУВАННЯ

     Основними перешкодами для інвестування в Запорізькій області (Рис. 5) за результатами опитування є високий рівень корупції, робота судової системи, строки розгляду документації державними органами, а також податковий режим і митні процедури.

    Серйозним недоліком для податкової системи для іноземних інвесторів є ввізний податок на додану вартість при імпорті високотехнологічного обладнання, яке не виробляється в Україні. Це створює значні перешкоди для технічного переоснащення застарілого виробництва, запровадження стимулів модернізації виробництва та створення нових робочих місць.
    До основних недоліків податкової системи України також відносять:
    - значне податкове навантаження на фонд заробітньої плати;
    - системне не повернення ПДВ та несвоєчасне його відшкодування;
    - податок на нерухоме майно.
За даними дослідження, 31% опитаних вважають, що податкова система України надзвичайно перешкоджає розвитку їх бізнесу, жоден з опитаних не дав позитивну оцінку податковому режиму.
Найважливішими змінами податкової системи повинні стати – простота, зрозумілість їх обчислення та сплати, прозорість адміністрування.
Зарегульованість імпортно-експортних операцій, величезна кількість документів, необхідних при імпорті та експорті товарів, і прискіпливість державних інспекторів продовжують гальмувати розвиток міжнародної торгівлі. 
Чинна судова система не дає гарантій ні приватної власності, ні для інвестицій і не дозволяє сподіватися, що введені в Україну кошти можна буде повернути.
Основна проблема на сьогодні – відсутність довіри населення до інституцій, що становлять сферу юстиції в Україні. Довіра керівників компаній України до судової системи – 1,79 бали (з 5 можливих), неупередженість та об’єктивність українських судів – 2,14.
Ще одна проблема – відсутність системного підходу до реформування сфери юстиції в Україні. В Україні відсутня координація та взаємодіями між інституціями, які представляють сферу юстиції
Вищенаведені показники демонструють дуже песимістичні громадські настрої щодо українських судів. Можна говорити про повну дискредитацію судової системи в очах тих, чиї інтереси вона має захищати.
Бізнес також відчуває тиск з боку контролюючих органів, підприємці не можуть впоратись із напливом планових та непланових перевірок і частими змінами законодавства.
Система перевірок в Україні характеризується тотальним охопленням: контролюючі органи щорічно перевіряють близько 95 % всіх підприємств. Численні перевірки нині нерідко просто гальмують господарську діяльність. Кількість органів контролю в Україні досі залишається надмірною.
Невиправдано часті перевірки забирають занадто багато робочого часу керівників як відповідних державних органів, так і підприємств та їх персоналу. Крім того, кожний контрольний орган має повноваження не тільки на проведення перевірки, а й на застосування певних санкцій примусово-карального характеру. Все це змушує керівників підприємств чималу частину робочого часу витрачати на спілкування з представниками таких органів.
Серед найбільш позитивних змін інвестиційного клімату в 2014 році респонденти виділяють (Рис.6):

-    відновлення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями;
Протягом 2015 року продовжено співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями: Світовим Банком, МВФ, ЄБРР. Відтак, Україна отримала близько 9 млрд. дол. у різних видах підтримки;
-     обрання проєвропейського вектору розвитку;
               - продовжено налагодження міжнародного діалогу з ЄС. НАТО, США та іншими державами-партнерами;
5,9 % опитаних вважають, що протягом року не відбулося жодної позитивної зміни.
Однією з головних причин, що перешкоджає припливу іноземних інвестицій у Запорізький регіон (Рис.7), на думку опитаних експертів, є воєнні дії на Сході. Важливим стримуючим фактором також є нестабільність фінансового ринку та економічний і політичний тиск з боку РФ.

          Серед 3 першочергових кроків, які необхідно здійснити для покращення інвестиційного клімату України (Рис.8), експерти виділяють:
      1. Забезпечення широкомасштабного мирного врегулювання ситуації на Донбасі;
      2. Здійснення податкової реформи;
      3. Проведення антиконрупційних реформ.

         У зовнішній політиці головним кроком для покращення інвестиційного клімату повинен стати початок реального впровадження реформ у рамках євроінтеграційного курсу.
На разі, в рамках впровадження реформ євроінтеграційного курсу, ЄС виділяє 355 млн. євро безповоротної допомоги. Перша частина цього фінансування (250 млн. євро) вже надійшла в Україну. Щоб отримала решту, необхідно виконати низку умов.
Більшість респондентів вважають, що вирішення проблеми низького інвестиційного клімату в Україні та її регіонах входить до повноважень (Рис.9), передусім, Верховної Ради (67%) та Кабінету Міністрів України (67%). Саме до їх компетенції належить покращення інвестиційної привабливості української економіки та активізація процесу співпраці з іноземними інвесторами. Значення та роль місцевих органів влади у процесі покращення інвестиційного середовища респонденти оцінюють достатньо низько.
Отже, основний важіль впливу на інвестиційне середовище держави та всіх регіонів знаходиться в руках центральних органів влади. І саме їхня політика визначатиме, чи буде Україна привабливою для інвесторів.

Ефективність податкових пільг в Україні залишається сумнівною. Одна з головних причин цього – галузевий підхід при їх розподілі. Подібний підхід провокує в Україні своєрідний кумулятивний ефект, коли збільшення переліку галузей, які отримують податкові пільги, посилює бажання інших лобіювати і собі податкові преференції. Уряди в ринкових економіках намагаються стимулювати не окремі галузі, а процеси технологічного і технічного оновлення як такі, незалежно від галузевої чи регіональної приналежності. Україна в останні роки дещо відстала від цієї глобальної тенденції. Процедура надання пільг для іноземних інвесторів в Україні недостатньо прозора.
Наразі, податкова система України знаходиться у стані реформування. З метою зменшення дефіциту бюджету, у 2014 році Уряд скоротив фінансування ряду проектів, пільг та виплат, і, відповідно, запровадив нові податки, або збільшив старі. Такі зміни норм Податкового кодексу, підривають довіру до держави з боку інвесторів і знижують їх бажання розвивати бізнес в Україні.
На сьогоднішній день, відсутня єдина експортна політика, яка б враховувала нову геополітичну та соціально-економічну ситуацію, зближення України з Європейським Союзом і необхідність диверсифікації експорту.
Необхідним є проведення експорторозширюючої політики, коли поруч з розвитком традиційного експорту розвиватимуться й потенційні експортні галузі відповідно до тенденцій на світовому ринку. Цього можна досягти при сприянні у структурній політиці виробництву товарів високого ступеня переробки шляхом використання провідних технологій, які дозволять ефективніше використовувати наявні ресурси. Більш наукоємна продукція дасть змогу українським підприємствам зайняти відповідну нішу в світовому просторі.
Угода про асоціацію з ЄС може відкрити перед українськими виробниками нові можливості, але це не відбудеться автоматично. Європейський ринок відкриється для них лише у випадку, якщо Україна виконає декілька завдань, змінивши національне законодавство та успішно впровадивши ці зміни. Таким чином, Угода про асоціацію є перш за все процесом необхідних внутрішніх реформ, реалізація яких може дати історичну можливість Україні нарешті стати повноцінним гравцем на міжнародному ринку.Наразі, ЄС має сумніви щодо перспективи членства України, що створює невизначеність як для внутрішніх виробників, так і для іноземних інвесторів.
Результати опитування не дали змогу виявити єдину тенденцію, що очікуваних змін інвестиційного клімату (Рис.10). Так, третина опитаних прогнозує покращення інвестиційного клімату України в 2015 році. Зважаючи на позитивні зміни, пов’язані зі зміною політичної верхівки, початок дії люстраційного закону та інших дій, щодо зменшення корупції, підприємці сподіваються побачити позитивний результат вже у поточному році.
Проте брак реформ, нестабільність економічної та політичної системи, криза банківського сектору, адміністративний тиск на бізнес та відсутність реальної боротьби з проявами корупції мають негативний вплив на формування прогнозів – 33% опитаних вважають, що інвестиційний клімат швидше погіршиться, така ж частина респондентів не очікує будь-яких позитивних зрушень.
           "Будувати на макроекономічній стабільності, досягнутій протягом 2015 року, залишитися в програмі МВФ, затвердити збалансований та стабільний бюджет на 2016 рік, зосередитися на реформах прийняття законів, необхідних для поліпшеня рейтингу "Doing Business" та врешті-решт побороти корупцію." - основні побажання від бізнес-спільноти України нга 2016 рік.
            Серед найважливіших кроків, яких потребує економіка країни та Запорізька область, інвестори відмучають такі:
            39 % - боротьба з корупцією;
            25 % - виважена податкова реформа;
            24 % - судова реформа;
            14 % - прискорення реформ;
            8 % - "звільнення" державних органів від бюрократії.
ВИСНОВКИ
- 67% опитаних представників компаній оцінюють бізнес-клімат Запорізької області як несприятливий для інвестування;
- 50% не помітили позитивних змін інвестиційного середовища у 2015 р. у порівнянні з попереднім роком та незадоволені поточним станом справ у цій сфері;
- 50% керівників незадоволені ефективністю боротьби з корупцією;
- 70% респондентів не помітили поліпшення протягом року митних процедур;
- 30% опитаних не помітили позитивних змін у судовій системі;
-  умови інвестування в Запорізькій області отримали в середньому оцінку «задовільно»;
-  серед умов, що отримали найнижчу оцінку від респондентів: якість інфраструктури (автомобільні дороги, авіасполучення), електроенергетика (ціна на енергетичні ресурси, швидкість підключення до електромереж);
-  продовження співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, а також обрання про європейського вектору розвитку – найбільш позитивні зміни інвестиційного клімату у 2015р.
-   забезпечення широкомасштабного мирного врегулювання ситуації на Донбасі – першочерговий крок для покращення інвестиційного клімату;
-   респонденти вважають, що відповідальність за поліпшення інвестиційної привабливості знаходиться в повноваженнях Верховної Ради та Кабінету Міністрів України;
-   напрями покращення інвестиційного клімату: податкові пільги та преференції; допомога у просуванні продукції на вітчизняному та світових ринках;
-   33% опитаних прогнозує покращення інвестиційного клімату України у 2016 році.
          - основні бажання бізнес-спільноти України та Запорізької області зокрема - це будувати на макроекономічній стабільності, досягнутій протягом 2015 року, залишитися в програмі МВФ, затвердити збалансований та стабільний бюджет на 2016 рік, зосередитися на реформах прийняття законів, необхідних для поліпшення рейтингу "Doing Busness" та врешті-решт побороти корупцію.


ПРОПОЗИЦІЇ:

         1. Врахувати результати проведеної оцінки інвестиційного середовища Запорізької області при реалізації «Стратегії регіонального розвитку Запорізької області до 2020 року» структурними підрозділами облдержадміністрації.
        2.
Розробити план заходів в межах повноважень щодо усунення перешкод на шляху підвищення інвестиційної привабливості Запорізької області.
             3.
Провести інформаційно-аналітичне забезпечення активної цільової маркетингової стратегії формування позитивного інвестиційного іміджу України в цілому і Запоріжжя, зокрема за кордоном. Надати рекомендації відповідним органам влади, місцевого самоврядування щодо подальшого розвитку зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності, промоції інвестиційних можливостей Запорізького регіону.